прошарований — Орфографічний словник української мови

прошарований — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прошарувати I. || прошаровано, безос. присудк. сл. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прошарувати II. || прошаровано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
прошарований — ПРОШАРО́ВАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до прошарува́ти¹; // прошаро́вано, безос. пред. В полі над дорогою складено [гній] в бурти, прикидано і прошаровано землею, як вчить Мусій Завірюха, щоб гній не вивітрювався (К. Гордієнко). ПРОШАРО́ВАНИЙ², а, е. Дієпр. Словник української мови у 20 томах