прошарований

прошаро́ваний

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до прошарувати I.

|| прошаровано, безос. присудк. сл.

II -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до прошарувати II.

|| прошаровано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. прошарований — прошаро́ваний 1 дієприкметник перекладати шарами прошаро́ваний 2 дієприкметник розпушений  Орфографічний словник української мови
2. прошарований — ПРОШАРО́ВАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до прошарува́ти¹; // прошаро́вано, безос. пред. В полі над дорогою складено [гній] в бурти, прикидано і прошаровано землею, як вчить Мусій Завірюха, щоб гній не вивітрювався (К. Гордієнко). ПРОШАРО́ВАНИЙ², а, е. Дієпр.  Словник української мови у 20 томах