Орфографічний словник української мови

прошептати

прошепта́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прошептати — див. сказати  Словник синонімів Вусика
  2. прошептати — -епчу, -епчеш, док., перех. Промовити пошепки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прошептати — ПРОШЕПТА́ТИ, епчу́, е́пчеш, док., що і без прям. дод. Промовити пошепки. – Ах, перша година, а я такий змучений, ледви [ледве] живий! – прошептав він (І. Франко); “Мир вам!” – прошептали її вуста (У. Самчук); – Бог таки існує, – прошептала хрипко (Р.  Словник української мови у 20 томах
  4. прошептати — ШЕПТА́ТИ (говорити, вимовляти щось дуже тихо), НАШІ́ПТУВАТИ, ШЕПОТА́ТИ (ШЕПОТІ́ТИ), ПРИШІ́ПТУВАТИ, ВИШІ́ПТУВАТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШАВКОТІ́ТИ розм., ШЕЛЕСТІ́ТИ розм., ПЕРЕШІ́ПТУВАТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови