Орфографічний словник української мови

прощаннячко

проща́ннячко

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прощаннячко — ПРОЩА́ННЯЧКО, а, с. Пестл. до проща́ння. [Савка:] Почнеться оте вечірнє стояннячко.., а світовеє прощаннячко, то й зовсім задурить воно [дівча] собі голову (С. Васильченко); – Щоденне зустрічаннячко і прощаннячко. – Мусить бути щоденним, – ще більше хмурніє Сніженко (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах