Значення в інших словниках
-
прощений —
ПРОЩЕНИЙ – ПРОЩЕННИЙ Прощений. Дієприкм. від простити. Прощений Каїтан уже виставляв себе жертвою нечуваного наклепу (М.Зарудний); – Винуймо себе самих. Бо коли ми не поправимося, то прощені за це не будемо (Б.Лепкий). Прощенний, прикм. Якого можна простити: прощенна провина.
Літературне слововживання
-
прощений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до простити 1). || прощено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
прощений —
ПРО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прости́ти 1. [Міріам:] Він їм простив. Він їм усім простив. А тільки я не прощена зосталась, бо я не можу їм простить за нього (Леся Українка); // у знач. ім. про́щене, ного, с. Те, щшо комусь простили.
Словник української мови у 20 томах