Орфографічний словник української мови

проіржавити

проіржа́вити

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. проіржавити — -ить; мн. проіржавлять і проржавити, -ить; мн. проржавлять; док., перех., безос. Вкрити іржею.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. проіржавити — ПРОІРЖА́ВИТИ, ить; мн. проіржа́влять; і ПРОРЖАВИ́ТИ, и́ть; мн. проржавля́ть; док., що. Укрити іржею.  Словник української мови у 20 томах
  3. проіржавити — ПРОІРЖА́ВИТИ, ить; мн. проіржа́влять; і ПРОРЖАВИ́ТИ, и́ть; мн. проржавля́ть; док., перех., безос. Вкрити іржею.  Словник української мови в 11 томах