проіржавити

проіржа́вити

-ить; мн. проіржавлять і проржавити, -ить; мн. проржавлять; док., перех., безос.

Вкрити іржею.

Значення в інших словниках

1. проіржавити — проіржа́вити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. проіржавити — ПРОІРЖА́ВИТИ, ить; мн. проіржа́влять; і ПРОРЖАВИ́ТИ, и́ть; мн. проржавля́ть; док., що. Укрити іржею.  Словник української мови у 20 томах
3. проіржавити — ПРОІРЖА́ВИТИ, ить; мн. проіржа́влять; і ПРОРЖАВИ́ТИ, и́ть; мн. проржавля́ть; док., перех., безос. Вкрити іржею.  Словник української мови в 11 томах