Орфографічний словник української мови

проіснувати

проіснува́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. проіснувати — -ую, -уєш, док. 1》 Існувати якийсь час, продовжити строк свого існування на якийсь час. 2》 Пробути живим якийсь час. || Підтримати своє існування якимись засобами; прожити якийсь час завдяки чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. проіснувати — ПРОІСНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Існувати якийсь час, продовжити строк свого існування на якийсь час. М. П. Старицький, залишившись з групою молодих акторів, .. завзято працював і показав себе прекрасним режисером.  Словник української мови у 20 томах
  3. проіснувати — ПРОІСНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Існувати якийсь час, продовжити строк свого існування на якийсь час. Заявили [хуторяни] в один голос, щоб їм дозволили організувати степову комуну, яка, проте, довго не проіснувала (Тют., Вир, 1964, 173); М.  Словник української мови в 11 томах