проїздити —
I проїзд`итидив. проїжджати I. II про`їздитидив. проїжджати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
проїздити —
ПРОЇЗДИ́ТИ див. проїжджа́ти¹. ПРОЇ́ЗДИТИ див. проїжджа́ти².
Словник української мови у 20 томах
проїздити —
ПРОЇ́ХАТИ (де-небудь, повз когось, щось — про людей або засоби пересування), ПРОКОТИ́ТИСЯ розм., ПРОКОТИ́ТИ розм., ПРОКАТА́ТИ розм. рідше; ПРОТРЯСТИ́СЯ розм., ПРОТРУСИ́ТИСЯ розм. (нерівною дорогою або в тряському екіпажі). — Недок.
Словник синонімів української мови
проїздити —
Проїзди́ти, -жджу́, -зди́ш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
проїздити —
ПРОЇ́ЗДИТИ див. проїжджа́ти². ПРОЇЗДИ́ТИ див. проїжджа́ти¹.
Словник української мови в 11 томах
проїздити —
Прої́здити, -джу, -диш гл. Проѣздить. Хоче Палій проїздити коня свого. Драг. 204. --------------- Проїзди́ти, -джу́, -ди́ш сов. в. проїхати, -їду, -деш, гл. Проѣзжать, ѣхать, проѣхать. Усюде, де не проїздив Кобза, народ ворушився. Стор. МПр. 51. Проїхали поле, проїхали друге. Чуб. V. 226.
Словник української мови Грінченка