Орфографічний словник української мови

пружити

пру́жити

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пружити — -жу, -жиш, недок., перех. Напружуючи, робити міцним, тугим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пружити — ПРУ́ЖИТИ, жу, жиш, недок., що. Напружуючи, робити міцним, тугим. Дитина пробуджується. Пружить сповиті ніжки і повертає голівку в боки (С. Тудор); // перен. Зосереджуватися на чомусь (перев. увагу). Всі чоловіки тепер з цікавістю пружили свою увагу у бік жінки (Т. Осьмачка).  Словник української мови у 20 томах
  3. пружити — НАПРУ́ЖУВАТИ що (докладаючи зусиль, робити пружним, тугим — тіло, м'язи і т. ін.), НАПИНА́ТИ, ПРУЖИ́НИТИ чим, ПРУ́ЖИТИ рідше. — Док.: напру́жити, напну́ти (нап'ясти́).  Словник синонімів української мови