пружити

ПРУ́ЖИТИ, жу, жиш, недок., що.

Напружуючи, робити міцним, тугим.

Дитина пробуджується. Пружить сповиті ніжки і повертає голівку в боки (С. Тудор);

// перен. Зосереджуватися на чомусь (перев. увагу).

Всі чоловіки тепер з цікавістю пружили свою увагу у бік жінки (Т. Осьмачка).

Значення в інших словниках

1. пружити — пру́жити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пружити — -жу, -жиш, недок., перех. Напружуючи, робити міцним, тугим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пружити — НАПРУ́ЖУВАТИ що (докладаючи зусиль, робити пружним, тугим — тіло, м'язи і т. ін.), НАПИНА́ТИ, ПРУЖИ́НИТИ чим, ПРУ́ЖИТИ рідше. — Док.: напру́жити, напну́ти (нап'ясти́).  Словник синонімів української мови