пружитися
ПРУ́ЖИТИСЯ, иться, недок.
Чинити опір тискові; бути пружним.
– Ану, дівко, лови! – і кудлатий жонглер .. жбурив глядачам кілька барвистих опук, які так дивно пружилися в руках (О. Ільченко);
Виразно пружаться м'язи й сильно, до болю, потягаюся, ніби бажаю порватися на дві половини (У. Самчук);
З набережної Тарас поглянув знову на Академію, на широчину й немов лускату річку, яка здригалася, неначе люта, страшна потвора (Василь Шевчук);
* Образно. Була [Марія] тривожна ще, а десь на самім дні в грудях уже пружилась радість (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)