пружкий

ПРУЖКИ́Й, а́, е́, розм., рідко.

Те саме, що пру́жни́й.

Турок починає куняти.., похитуючись на пружкому сидінні (Ю. Яновський);

Пркжкий і переляканий кінь від страху й болю летів на осліп, куди його несли ноги (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. пружкий — пружки́й прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. пружкий — див. жвавий  Словник синонімів Вусика
3. пружкий — -а, -е, розм., рідко. Те саме, що пружний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пружкий — ПРУ́ЖНИ́Й (який після стискання, згинання, натягання швидко відновлює попередню форму; який пружинить; про рухи, ходу), ПРУГКИ́Й, ЕЛАСТИ́ЧНИЙ, ПРУЖИ́НИСТИЙ, ПРУЖНА́СТИЙ (ПРУЖНЯ́СТИЙ) розм., ПРУЖИ́СТИЙ розм., ПРУЖКИ́Й розм., ПРУЖИ́НЯСТИЙ розм.  Словник синонімів української мови