пружкий
ПРУЖКИ́Й, а́, е́, розм., рідко.
Те саме, що пру́жни́й.
Турок починає куняти.., похитуючись на пружкому сидінні (Ю. Яновський);
Пркжкий і переляканий кінь від страху й болю летів на осліп, куди його несли ноги (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пружкий — пружки́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- пружкий — див. жвавий Словник синонімів Вусика
- пружкий — -а, -е, розм., рідко. Те саме, що пружний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пружкий — ПРУ́ЖНИ́Й (який після стискання, згинання, натягання швидко відновлює попередню форму; який пружинить; про рухи, ходу), ПРУГКИ́Й, ЕЛАСТИ́ЧНИЙ, ПРУЖИ́НИСТИЙ, ПРУЖНА́СТИЙ (ПРУЖНЯ́СТИЙ) розм., ПРУЖИ́СТИЙ розм., ПРУЖКИ́Й розм., ПРУЖИ́НЯСТИЙ розм. Словник синонімів української мови