пружитися
ПРУ́ЖИТИСЯ, иться, недок.
Чинити опір тискові; бути пружним.
– Ану, дівко, лови! – і кудлатий жонглер .. жбурив глядачам кілька барвистих опук, які так дивно пружилися в руках (О. Ільченко);
Виразно пружаться м'язи й сильно, до болю, потягаюся, ніби бажаю порватися на дві половини (У. Самчук);
З набережної Тарас поглянув знову на Академію, на широчину й немов лускату річку, яка здригалася, неначе люта, страшна потвора (Василь Шевчук);
* Образно. Була [Марія] тривожна ще, а десь на самім дні в грудях уже пружилась радість (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пружитися — пру́житися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пружитися — -иться, недок. Чинити опір тискові; бути пружним. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пружитися — НАПРУ́ЖУВАТИСЯ (про тіло, м'язи і т. ін. — під впливом фізичних зусиль ставати пружним, тугим), НАПИНА́ТИСЯ, НАТЯГА́ТИСЯ (НАТЯ́ГУВАТИСЯ), ПРУЖИ́НИТИ, ПРУЖИ́НИТИСЯ розм., ПРУ́ЖИТИСЯ рідше (напружуватися і розслаблюватися, часто ритмічно). — Док. Словник синонімів української мови