пружити
ПРУ́ЖИТИ, жу, жиш, недок., що.
Напружуючи, робити міцним, тугим.
Дитина пробуджується. Пружить сповиті ніжки і повертає голівку в боки (С. Тудор);
// перен. Зосереджуватися на чомусь (перев. увагу).
Всі чоловіки тепер з цікавістю пружили свою увагу у бік жінки (Т. Осьмачка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пружити — пру́жити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пружити — -жу, -жиш, недок., перех. Напружуючи, робити міцним, тугим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пружити — НАПРУ́ЖУВАТИ що (докладаючи зусиль, робити пружним, тугим — тіло, м'язи і т. ін.), НАПИНА́ТИ, ПРУЖИ́НИТИ чим, ПРУ́ЖИТИ рідше. — Док.: напру́жити, напну́ти (нап'ясти́). Словник синонімів української мови