пружити

НАПРУ́ЖУВАТИ що (докладаючи зусиль, робити пружним, тугим — тіло, м'язи і т. ін.), НАПИНА́ТИ, ПРУЖИ́НИТИ чим, ПРУ́ЖИТИ рідше. — Док.: напру́жити, напну́ти (нап'ясти́). Працюючи стругом, треба напружувати м'язи черева, а людині, що має два свіжих шрами на животі, цього не витерпіти (Ю. Яновський); Коні напинають блискучі шиї, м'язи так і грають на їх грудях (І. Цюпа); Пружинив ногами Денис, випинався тілом, а вирватися не міг (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пружити — пру́жити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пружити — -жу, -жиш, недок., перех. Напружуючи, робити міцним, тугим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пружити — ПРУ́ЖИТИ, жу, жиш, недок., що. Напружуючи, робити міцним, тугим. Дитина пробуджується. Пружить сповиті ніжки і повертає голівку в боки (С. Тудор); // перен. Зосереджуватися на чомусь (перев. увагу). Всі чоловіки тепер з цікавістю пружили свою увагу у бік жінки (Т. Осьмачка). Словник української мови у 20 томах