Значення в інших словниках
-
прутик —
(поля): вузька нивка [I]
Словник з творів Івана Франка
-
прутик —
див. палиця
Словник синонімів Вусика
-
прутик —
-а, ч. 1》 Зменш.-пестл. до прут. 2》 Вид мережки, що застосовується при підрублюванні рушників, скатертин і т. ін. 3》 розм. Спиця для в'язання; дротик.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
прутик —
ПРУ́ТИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до прут. Той, що потопає, хапається за прутик, за стеблину (І. Франко); Сівши до вогню і піднявши соломину, він прутиком знайшов велику жарину і підкотив її до самого краю грубки (В.
Словник української мови у 20 томах
-
прутик —
СПИ́ЦЯ (ШПИ́ЦЯ рідше) (для в'язання), ДРО́ТИК, ПРУ́ТИК розм.
Словник синонімів української мови
-
прутик —
Пру́тик, -ка; -тики, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
прутик —
Пру́тик, -ка м. 1) ум. отъ прут. Чуб. І. 50. Гн. І. 40. 2) Родъ мере́жки. (КС. 1893. V. 281. Чуб. VII. 415). Скорѣе: часть мережки: рядъ круглыхъ отверстій съ обѣихъ сторонъ; шьется также и отдѣльно — по краямъ полотенца, сорочки.
Словник української мови Грінченка