пряно —
Присл. до пряний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пряно —
ПРЯ́НО. Присл. до пря́ний. Гостро й пряно пахтіли чорнобривці (Н. Забіла); Вона дуже любила ці прогулянки, виходила далеко в степ, .. де пряно пахне чебрець і ще якась невідома степова трава (В. Собко).
Словник української мови у 20 томах