Орфографічний словник української мови

прілина

прі́лина

іменник жіночого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прілина — -и, ж., розм. 1》 збірн. Те, що попріло, згнило, розклалося під дією тепла й вологи. 2》 Сире, вкрите пліснявою місце.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прілина — ПРІ́ЛИНА, и, ж., розм. 1. збірн. Те, що попріло, згнило, розклалося під дією тепла й вологи. 2. Сире, вкрите пліснявою місце.  Словник української мови у 20 томах
  3. прілина — ПРІ́ЛИНА, и, ж., розм. 1. збірн. Те, що попріло, згнило, розклалося під дією тепла й вологи. 2. Сире, вкрите пліснявою місце.  Словник української мови в 11 томах