прілина

ПРІ́ЛИНА, и, ж., розм.

1. збірн. Те, що попріло, згнило, розклалося під дією тепла й вологи.

2. Сире, вкрите пліснявою місце.

Значення в інших словниках

1. прілина — прі́лина іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. прілина — -и, ж., розм. 1》 збірн. Те, що попріло, згнило, розклалося під дією тепла й вологи. 2》 Сире, вкрите пліснявою місце.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прілина — ПРІ́ЛИНА, и, ж., розм. 1. збірн. Те, що попріло, згнило, розклалося під дією тепла й вологи. 2. Сире, вкрите пліснявою місце.  Словник української мови у 20 томах