психопат —
-а, ч. Людина з психічним розладом, ненормальністю психіки. || розм., лайл. Неврівноважена людина, слова, думки, вчинки якої оцінюються як ненормальні.
Великий тлумачний словник сучасної мови
психопат —
Божевільний
Словник чужослів Павло Штепа
психопат —
ПСИХОПА́Т, а, ч. Людина з психічним розладом, ненормальністю психіки. Геннадій не схотів бути хірургом... Його вабили темні тайники хворого мозку, .. подразнювала його цікавість і чудодійна сила гіпнозу; він шукав також розваг у дивацтвах психопатів (І.
Словник української мови у 20 томах
психопат —
БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ у знач. ім. (психічнохвора людина), БЕЗУ́МНИЙ рідше, ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙ рідше, НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., ПСИХІ́ЧНИЙ розм., ПСИХОПА́Т розм., ПСИХ розм., ШИЗОФРЕ́НІК розм., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм., СКАЖЕ́НИЙ підсил.
Словник синонімів української мови