птеродактиль —
-я, ч. Здатний літати викопний плазун ряду птерозаврів, що мав витягнуті в довгий дзьоб щелепи з дрібними зубами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
птеродактиль —
ПТЕРОДА́КТИЛЬ див. птерода́ктилі.
Словник української мови у 20 томах
птеродактиль —
(-я) ч.; мол.; жарт. Процес блювання у вікно. ПСУМС, 59.
Словник жарґонної лексики української мови
птеродактиль —
птерода́ктиль (від грец. πτερόν – крило і δάκτυλος – палець) підряд викопних плазунів ряду птерозаврів. Відомий з відкладів мезозою.
Словник іншомовних слів Мельничука