птеродактиль

птерода́ктиль

-я, ч.

Здатний літати викопний плазун ряду птерозаврів, що мав витягнуті в довгий дзьоб щелепи з дрібними зубами.

Значення в інших словниках

1. птеродактиль — птерода́ктиль іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. птеродактиль — ПТЕРОДА́КТИЛЬ див. птерода́ктилі.  Словник української мови у 20 томах
3. птеродактиль — (-я) ч.; мол.; жарт. Процес блювання у вікно. ПСУМС, 59.  Словник жарґонної лексики української мови
4. птеродактиль — птерода́ктиль (від грец. πτερόν – крило і δάκτυλος – палець) підряд викопних плазунів ряду птерозаврів. Відомий з відкладів мезозою.  Словник іншомовних слів Мельничука