пугукнути

пугу́кнути

дієслово доконаного виду

розм.

Значення в інших словниках

1. пугукнути — -ну, -неш, док., однокр., розм. Крикнути "пугу".  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. пугукнути — ПУГУ́КНУТИ, ну, неш, док., однокр., розм. Крикнути “пугу”. – Щось як замаха крилами над головою та пугукне, так у мене і затрусились жижки, .. роздивився, аж то пугач схопився з верби (О. Стороженко); Навіть миш не прошарудить ніде.  Словник української мови у 20 томах
3. пугукнути — Пугукнути, -ну, -неш гл. Крикнуть: пугу! Барило пугукнув, і юрба зупинилась. Стор. МПр. 119.  Словник української мови Грінченка