пудити —
Пу́дити. Нудити, наганяти нудьгу. От такої плів заступник консисториї і пудив сойм щось через дві годині, не збивши ні одного факту наведеного пос. Пігуляком (Б., 1895, 5, 2) // порівн. пол. nudy na pudy, розм. -нудь, нудота.
Українська літературна мова на Буковині
пудити —
-джу, -диш, недок., перех., діал. 1》 Гнати. 2》 Лякати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пудити —
ПУ́ДИТИ¹, джу, диш, недок., кого, що, діал. 1. Гнати. Молоде гудь, та в двір пудь, а старе хвали, та з двора веди (Сл. Б. Грінченка). 2. Лякати. ПУ́ДИТИ², джу, иш, док. Позичити пуд. Та що ж ти вдієш, коли не вродило... Доведеться пудити...
Словник української мови у 20 томах
пудити —
ГНА́ТИ (змушувати рухатися в певному напрямку), ГОНИ́ТИ, ТУ́РИТИ розм., ТУРЛЯ́ТИ розм., ТУРЛИ́ТИ діал., ТУРЯ́ТИ діал., ПОТРУ́ЧУВАТИ діал., ПОТРУЧА́ТИ діал., ПУ́ДИТИ діал.; ГАНЯ́ТИ (туди й назад або багато разів). — Док.
Словник синонімів української мови
пудити —
Пудити, -джу, -диш гл. 1) Гнать. Молоде гудь, та в двір пудь, а старе хвали, та з двора веди. Міусск. окр. 2) Мочиться. Кіевск. у.
Словник української мови Грінченка