пужак —
-а, ч., зах. Пужално.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пужак —
ПУЖА́К, а́, ч., діал. Пужално. Левко люто вишарпнув батога, об коліно поломив пужак на дрібні цурпалки (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
Пужак —
(Puzak) Казімеж (псевдонім Базилій), 1883-1950, пол. соціалістичний діяч; 1921-39 генеральний секретар Пол. соціалістичної партії, 1939-45 секретар ППС-ВРН, комендант Народної гвардії ВРН; 1944-45 гол.
Універсальний словник-енциклопедія
пужак —
ДЕРЖА́К (частина ручного інструмента, пристрою, зброї тощо, за яку їх тримають), РУ́ЧКА, РУКОЯ́ТКА, РУКОЯ́ТЬ, РУКІ́В'Я розм., ДЕ́РЖАЛНО розм., РА́ТИЩЕ заст., ДЕ́РЖАЛО діал.; ГРА́БЛИЩЕ, ГРАБЛИ́НА розм., ГРА́БЛИСЬКО розм.
Словник синонімів української мови
пужак —
Пужак, -ка м. = пужално. Вх. Зн. 57.
Словник української мови Грінченка