Орфографічний словник української мови

пужнути

пужну́ти

дієслово доконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пужнути — див. бігти  Словник синонімів Вусика
  2. пужнути — ПУЖНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, розм., рідко. Однокр. до пужа́ти. Він не вірив ніяким шепотам та наговорам; .. ніколи не покличе ніякої баби, а яка й сама прийде, то так пужне, що та мерщій навтікача (Дніпрова Чайка); На курінь сіла сорока .. Дядько Семен пужнув її (О. Копиленко).  Словник української мови у 20 томах