Значення в інших словниках
-
пункція —
-ї, ж. Прокол стінки порожнини, судини, тканини тіла людини або тварини з діагностичною або лікувальною метою. Пункція мозку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пункція —
(мед.) прокол, укол
Словник чужослів Павло Штепа
-
пункція —
ПУ́НКЦІЯ, ї, ж. Прокол стінки порожнини, судини, тканини тіла людини або тварини з діагностичною або лікувальною метою. Пункція спинного мозку.
Словник української мови у 20 томах
-
пункція —
пу́нкція (від лат. punctio – укол) прокол з діагностичною або лікувальною метою стінки будь-якої порожнини тіла, судини, органа, нормальної або патологічної тканини.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
пункція —
Метод лікування або діагностики, полягає у введенні спеціальної голки в порожнину або орган з метою відведення порожнинної рідини, взяття рідини на аналіз або введення лікарського препарату, напр., плевральна п., черевна п., п. колінного суглоба.
Універсальний словник-енциклопедія
-
пункція —
ПРОКО́Л, ПРОКО́ЛЕННЯ, ПРОКО́ЛЮВАННЯ, ПУ́НКЦІЯ (з діагностичною або лікувальною метою). Я слухаю розповідь Тамари Василівни про те, як народжуються вишиті полотна. Виявляється, у середній за розміром картині треба зробити понад мільйон(!...
Словник синонімів української мови