Значення в інших словниках
-
пурин —
-у, ч. Нітрогеновмісна кристалічна сполука, якої в природі немає. Синтезована штучно. Її похідні відіграють виняткову роль у хімії живої речовини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пурин —
ПУРИ́Н, у, ч., спец. Складна органічна сполука у вигляді безбарвних кристалів, молекули якої, крім атомів вуглецю, містять атоми азоту й водню; похідні її зустрічаються в живих організмах як продукт обміну речовин.
Словник української мови у 20 томах
-
пурин —
пури́н (від лат. purus – чистий) органічна азотовмісна сполука, безбарвні кристали. Похідні П. поширені в природі і відіграють важливу роль у різних біологічних процесах. Ядро П. входить до складу багатьох алкалоїдів, вітамінів, нуклеотидів.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
пурин —
Органічна гетероциклічна сполука, материнська субстанція пуринових основ, які є складовими частинами нуклеїнових кислот (ДНК і РНК); синтетичні похідні пуринів використовують як лікарські препарати, зокрема, аллопуринол — протираковий препарат.
Універсальний словник-енциклопедія