пурин
ПУРИ́Н, у, ч., спец.
Складна органічна сполука у вигляді безбарвних кристалів, молекули якої, крім атомів вуглецю, містять атоми азоту й водню; похідні її зустрічаються в живих організмах як продукт обміну речовин.
Пурини – цеглинки, з яких організм будує свої нуклеїнові кислоти (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)