Орфографічний словник української мови

пурхати

пу́рхати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пурхати — (- птахів) літати, перелітати, п. ф. пурх; (по хаті) П. сновигати <�як пташка>.  Словник синонімів Караванського
  2. пурхати — I злітати, перелітати, перепурхувати, спурхувати, фуркати Фразеологічні синоніми: пурхати метеликом; пурхати пташкою; пурхати, як зозуля з гнізда в гніздо II див. літати  Словник синонімів Вусика
  3. пурхати — -аю, -аєш, недок. Легко перелітати з місця на місце (про пташок, метеликів). || перен. Легко, швидко, граціозно пересуватися, перебігати з місця на місце. || перен., ірон. З легкістю міняти своє місцеперебування, місце роботи і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пурхати — ПУ́РХАТИ, аю, аєш, недок. Легко, прудко перелітати з місця на місце (про пташок, комах). Черкаючи крильцями, пурхали в гілках пташенята... (Марко Вовчок); Дві пташки, пурхаючи з гілки на гілку, подивлялись на нас і несподівано зливались в обіймах (В.  Словник української мови у 20 томах
  5. пурхати — ПУ́РХАТИ (перев. про птахів — з легким шумом перелітати з місця на місце), ПО́РХАТИ рідше, ФУ́РКАТИ розм., ПЕРХАТИ діал. — Док.: пу́рхнути, порхну́ти, фу́ркнути. На дереві скрізь пурхали райські птиці та павичі (І.  Словник синонімів української мови