пху —
виг. 1》 Звуконаслідування, що означає звук плювання. 2》 Уживається для вираження зневаги, презирства, прикрості, обурення і т. ін. 3》 розм. Уживається як присудок за знач. плювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пху —
ПХУ, виг. 1. Звуконаслідування, що передає звук при плюванні. – Пху! – аж плюнув з серця запорожець (П. Куліш); – Пху... – аж сплюнув Баюрак, скидаючи з себе наглий напад страху (Г. Хоткевич); [Пронашка:] Пху!.. Гіркота ж яка (І. Микитенко).
Словник української мови у 20 томах
пху —
Пху! меж. Тьфу!
Словник української мови Грінченка