пху

виг.

1》 Звуконаслідування, що означає звук плювання.

2》 Уживається для вираження зневаги, презирства, прикрості, обурення і т. ін.

3》 розм. Уживається як присудок за знач. плювати.

Значення в інших словниках

1. пху — пху вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. пху — ПХУ, виг. 1. Звуконаслідування, що передає звук при плюванні. – Пху! – аж плюнув з серця запорожець (П. Куліш); – Пху... – аж сплюнув Баюрак, скидаючи з себе наглий напад страху (Г. Хоткевич); [Пронашка:] Пху!.. Гіркота ж яка (І. Микитенко).  Словник української мови у 20 томах
3. пху — Пху! меж. Тьфу!  Словник української мови Грінченка