півголий — Орфографічний словник української мови

півголий — -а, -е, рідко. Те саме, що напівголий. Великий тлумачний словник сучасної мови
півголий — ПІВГО́ЛИЙ, а, е, рідко. Те саме, що напівго́лий. Лежав він високо на підводі – півголий, обмотаний чистим селянським полотном (Ю. Яновський); Широкий степ – його [волоха] постіль; Кругом стіна – із небом гори; Нежатий хліб, жебрана сіль; Півголий сам... Словник української мови у 20 томах
півголий — ПІВГО́ЛИЙ, а, е, рідко. Те саме, що напівго́лий. Широкий степ — його [волоха] постіль; Кругом стіна — із небом гори; Нежатий хліб, жебрана сіль; Півголий сам, а діти — голі (Бор., Тв., 1957, 107); Полум’яні листки повільно зривалися з півголих гілок (Донч., VI, 1957, 506). Словник української мови в 11 томах
півголий — Півго́лий, -а, -е Полуобнаженный. Желех. Словник української мови Грінченка