Орфографічний словник української мови

півкання

пі́вкання

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. півкання — -я, с. Дія за знач. півкати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. півкання — ПІ́ВКАННЯ, я, с. Дія за знач. пі́вкати і звуки, утворювані цією дією. Нараз ізчепляться два індики за коралі, тягаються завзято та поки нарікають тонким півканням, а далі у сварку (Л. Мартович).  Словник української мови у 20 томах
  3. півкання — ПІ́ВКАННЯ, я, с. Дія за знач. пі́вкати і звуки, утворювані цією дією. Нараз ізчепляться два індики за коралі, тягаються завзято та поки нарікають тонким півканням, а далі у сварку (Март., Тв., 1954, 136).  Словник української мови в 11 томах