півкання

ПІ́ВКАННЯ, я, с. Дія за знач. пі́вкати і звуки, утворювані цією дією.

Нараз ізчепляться два індики за коралі, тягаються завзято та поки нарікають тонким півканням, а далі у сварку (Март., Тв., 1954, 136).

Значення в інших словниках

1. півкання — пі́вкання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. півкання — -я, с. Дія за знач. півкати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. півкання — ПІ́ВКАННЯ, я, с. Дія за знач. пі́вкати і звуки, утворювані цією дією. Нараз ізчепляться два індики за коралі, тягаються завзято та поки нарікають тонким півканням, а далі у сварку (Л. Мартович).  Словник української мови у 20 томах