Орфографічний словник української мови

півоко

піво́ко

іменник середнього роду

півштоф

арх.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. півоко — -а, с., заст. Півштоф.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. півоко — ПІВО́КО, а, с., заст. Півштоф. Староста з шинку післав [послав] його до Гната, і він біг, як навіжений, бо в корчмі чекав його чоловік з півоком (М. Коцюбинський); – Завтра, чоловіче добрий, буде сало, а до сала й сяке-таке півоко знайдемо, щоб запаморочити собі мізки (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  3. півоко — ПІВО́КО, а, с., заст. Півштоф. Староста з шинку післав його до Гната, і він біг, як навіжений, бо в корчмі чекав його чоловік з півоком (Коцюб., І, 1955, 34); — Завтра, чоловіче добрий, буде сало, а до сала й сяке-таке півоко знайдемо, щоб запаморочити собі мізки (Стельмах, І, 1962, 236).  Словник української мови в 11 томах