півоко

ПІВО́КО, а, с., заст. Півштоф.

Староста з шинку післав його до Гната, і він біг, як навіжений, бо в корчмі чекав його чоловік з півоком (Коцюб., І, 1955, 34);

— Завтра, чоловіче добрий, буде сало, а до сала й сяке-таке півоко знайдемо, щоб запаморочити собі мізки (Стельмах, І, 1962, 236).

Значення в інших словниках

1. півоко — піво́ко іменник середнього роду півштоф арх.  Орфографічний словник української мови
2. півоко — -а, с., заст. Півштоф.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. півоко — ПІВО́КО, а, с., заст. Півштоф. Староста з шинку післав [послав] його до Гната, і він біг, як навіжений, бо в корчмі чекав його чоловік з півоком (М. Коцюбинський); – Завтра, чоловіче добрий, буде сало, а до сала й сяке-таке півоко знайдемо, щоб запаморочити собі мізки (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах