півоко
ПІВО́КО, а, с., заст. Півштоф.
Староста з шинку післав його до Гната, і він біг, як навіжений, бо в корчмі чекав його чоловік з півоком (Коцюб., І, 1955, 34);
— Завтра, чоловіче добрий, буде сало, а до сала й сяке-таке півоко знайдемо, щоб запаморочити собі мізки (Стельмах, І, 1962, 236).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- півоко — піво́ко іменник середнього роду півштоф арх. Орфографічний словник української мови
- півоко — -а, с., заст. Півштоф. Великий тлумачний словник сучасної мови
- півоко — ПІВО́КО, а, с., заст. Півштоф. Староста з шинку післав [послав] його до Гната, і він біг, як навіжений, бо в корчмі чекав його чоловік з півоком (М. Коцюбинський); – Завтра, чоловіче добрий, буде сало, а до сала й сяке-таке півоко знайдемо, щоб запаморочити собі мізки (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах