півоко
ПІВО́КО, а, с., заст.
Півштоф.
Староста з шинку післав [послав] його до Гната, і він біг, як навіжений, бо в корчмі чекав його чоловік з півоком (М. Коцюбинський);
– Завтра, чоловіче добрий, буде сало, а до сала й сяке-таке півоко знайдемо, щоб запаморочити собі мізки (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- півоко — піво́ко іменник середнього роду півштоф арх. Орфографічний словник української мови
- півоко — -а, с., заст. Півштоф. Великий тлумачний словник сучасної мови
- півоко — ПІВО́КО, а, с., заст. Півштоф. Староста з шинку післав його до Гната, і він біг, як навіжений, бо в корчмі чекав його чоловік з півоком (Коцюб., І, 1955, 34); — Завтра, чоловіче добрий, буде сало, а до сала й сяке-таке півоко знайдемо, щоб запаморочити собі мізки (Стельмах, І, 1962, 236). Словник української мови в 11 томах