півобличчя
ПІВОБЛИ́ЧЧЯ, невідм., с.
Половина обличчя.
Надія запнула голову великою сірою хусткою, затуливши нею півобличчя (П. Автомонов);
– Бач, яка худенька, маленька, тільки очі на півобличчя – карі, гарні, чисті (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- півобличчя — півобли́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- півобличчя — невідм., с. Половина обличчя. Великий тлумачний словник сучасної мови