підбавляти —
-яю, -яєш, недок., підбавити, -влю, -виш; мн. підбавлять; док., перех., розм. Додавати, добавляти до кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підбавляти —
ПІДБАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДБА́ВИТИ, влю, виш; мн. підба́влять; док., кого, що, розм. Додавати, добавляти у додаток до кого-, чого-небудь. В'язнів весь час підбавляли й підбавляли. Незабаром нагнали ще селян.
Словник української мови у 20 томах
підбавляти —
ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
підбавляти —
ПІДБАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДБА́ВИТИ, влю, виш; мн. підба́влять; док., перех., розм. Додавати, добавляти у додаток до кого-, чого-небудь. В’язнів весь час підбавляли й підбавляли. Незабаром нагнали ще селян.
Словник української мови в 11 томах