підбавляти
ПІДБАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДБА́ВИТИ, влю, виш; мн. підба́влять; док., кого, що, розм.
Додавати, добавляти у додаток до кого-, чого-небудь.
В'язнів весь час підбавляли й підбавляли. Незабаром нагнали ще селян. Вслід за ними вартові вкинули цілу юрму жінок (О. Гончар);
– Скоро пароплави з Кавказу прийдуть і підбавлять у Севастополь продовольства (В. Кучер);
– Наша візьме! – Ой, боюсь, чи візьме? Сильний противник! – Та й наші не слабі! Молодих підбавили! (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)