Значення в інших словниках
-
підбунтувати —
-ую, -уєш, док., перех., рідко. Підбурити, підмовити кого-небудь на якісь вчинки, дії.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
підбунтувати —
ПІДБУНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, рідко. Підбурити, підмовити кого-небудь на якісь вчинки, дії. Рижко Щербатий з червивою старшиною підбунтували тоді хитро юрбу (П. Козланюк); * Образно. – Вороги знатнії Предовгий час Сіяли братнії Розлади в нас, ..
Словник української мови у 20 томах
-
підбунтувати —
ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
підбунтувати —
ПІДБУНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., рідко. Підбурити, підмовити кого-небудь на якісь вчинки, дії. Рижко Щербатий з червивою старшиною підбунтували тоді хитро юрбу (Козл., Мандрівники, 1946, 71); *Образно.
Словник української мови в 11 томах