підвалювати —
-юю, -юєш, недок., підвалити, -валю, -валиш, док., перех. Додавати, валячи (див. валити II). || безос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підвалювати —
ПІДВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДВАЛИ́ТИ, валю́, ва́лиш, док., кого, що. Додавати, валячи (див. вали́ти²); // безос. За ніч підвалило снігу, і йти було важко (О. Донченко).
Словник української мови у 20 томах
підвалювати —
Юю, -юєш, недок., підвалити, -лю, -лиш, док. 1. Підходити. Так, класно буде, коли підвалю зараз до цього алконоїда й ляпну: «А ви випадково в кіно не знімаєтеся?» (День). 2. Виникати, траплятися. От комусь щастя підвалить... не доведи Господи (А. Дністровий).
Словник сучасного українського сленгу
підвалювати —
ПІДВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДВАЛИ́ТИ, валю́, ва́лиш, док., перех. Додавати, валячи ( див. вали́ти²); // безос. За ніч підвалило снігу, і йти було важко (Донч., IV, 1957, 92).
Словник української мови в 11 томах