Орфографічний словник української мови

підгвинчуватися

підгви́нчуватися

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підгвинчуватися — -уюся, -уєшся, недок., підгвинтитися, -нчуся, -нтишся, док. 1》 тільки док., розм., перен. Стати більш зібраним, підтягнутим, бадьорим. 2》 тільки недок. Пас. до підгвинтити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підгвинчуватися — ПІДГВИ́НЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДГВИНТИ́ТИСЯ, нчу́ся, нти́шся, док. 1. тільки док., розм., перен. Стати більш зібраним, підтягнутим, бадьорим. – Ану, ну, Яшко, підгвинтись. Бач, – він махнув рукою на вітряки: – Як метелиці, закрутилися.  Словник української мови у 20 томах
  3. підгвинчуватися — ПІДГВИ́НЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДГВИНТИ́ТИСЯ, нчу́ся, нти́шся, док. 1. тільки док., розм., перен. Стати більш зібраним, підтягнутим, бадьорим. — Ану, ну, Яшко, підгвинтись. Бач, — він махнув рукою на вітряки: — Як метелиці, закрутилися.  Словник української мови в 11 томах