підгвинчуватися

підгви́нчуватися

-уюся, -уєшся, недок., підгвинтитися, -нчуся, -нтишся, док.

1》 тільки док., розм., перен. Стати більш зібраним, підтягнутим, бадьорим.

2》 тільки недок. Пас. до підгвинтити.

Значення в інших словниках

1. підгвинчуватися — підгви́нчуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підгвинчуватися — ПІДГВИ́НЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДГВИНТИ́ТИСЯ, нчу́ся, нти́шся, док. 1. тільки док., розм., перен. Стати більш зібраним, підтягнутим, бадьорим. – Ану, ну, Яшко, підгвинтись. Бач, – він махнув рукою на вітряки: – Як метелиці, закрутилися.  Словник української мови у 20 томах
3. підгвинчуватися — ПІДГВИ́НЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДГВИНТИ́ТИСЯ, нчу́ся, нти́шся, док. 1. тільки док., розм., перен. Стати більш зібраним, підтягнутим, бадьорим. — Ану, ну, Яшко, підгвинтись. Бач, — він махнув рукою на вітряки: — Як метелиці, закрутилися.  Словник української мови в 11 томах