підгвинчуватися
підгви́нчуватися
-уюся, -уєшся, недок., підгвинтитися, -нчуся, -нтишся, док.
1》 тільки док., розм., перен. Стати більш зібраним, підтягнутим, бадьорим.
2》 тільки недок. Пас. до підгвинтити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підгвинчуватися — підгви́нчуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підгвинчуватися — ПІДГВИ́НЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДГВИНТИ́ТИСЯ, нчу́ся, нти́шся, док. 1. тільки док., розм., перен. Стати більш зібраним, підтягнутим, бадьорим. – Ану, ну, Яшко, підгвинтись. Бач, – він махнув рукою на вітряки: – Як метелиці, закрутилися. Словник української мови у 20 томах
- підгвинчуватися — ПІДГВИ́НЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДГВИНТИ́ТИСЯ, нчу́ся, нти́шся, док. 1. тільки док., розм., перен. Стати більш зібраним, підтягнутим, бадьорим. — Ану, ну, Яшко, підгвинтись. Бач, — він махнув рукою на вітряки: — Як метелиці, закрутилися. Словник української мови в 11 томах