1. Словник української мови в 11 томах

підгвинчуватися

ПІДГВИ́НЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДГВИНТИ́ТИСЯ, нчу́ся, нти́шся, док.

1. тільки док., розм., перен. Стати більш зібраним, підтягнутим, бадьорим.

— Ану, ну, Яшко, підгвинтись. Бач, — він махнув рукою на вітряки: — Як метелиці, закрутилися. Значить, люди живуть — хліб мають (Головко, І, 1957, 124).

2. тільки недок. Пас. до підгвинти́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підгвинчуватися — підгви́нчуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підгвинчуватися — -уюся, -уєшся, недок., підгвинтитися, -нчуся, -нтишся, док. 1》 тільки док., розм., перен. Стати більш зібраним, підтягнутим, бадьорим. 2》 тільки недок. Пас. до підгвинтити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підгвинчуватися — ПІДГВИ́НЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДГВИНТИ́ТИСЯ, нчу́ся, нти́шся, док. 1. тільки док., розм., перен. Стати більш зібраним, підтягнутим, бадьорим. – Ану, ну, Яшко, підгвинтись. Бач, – він махнув рукою на вітряки: – Як метелиці, закрутилися. Словник української мови у 20 томах